Єфанов В.С. ДИНАМІКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ АЗОВСЬКОГО МОРЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ

Перейти вниз

Єфанов В.С. ДИНАМІКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ АЗОВСЬКОГО МОРЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ Empty Єфанов В.С. ДИНАМІКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ АЗОВСЬКОГО МОРЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ

Сообщение автор Admin в Ср Янв 16, 2019 10:29 am

Азовське море - це залишок давнього праокеана Тетіс, тому в ньому збереглося багато прадавніх форм флори та фауни. В ньому налічується 400 видів живих об'єктів - від одноклітинних до ссавців, з них 80 - риби (40 видів - реліктові), 22 середземноморських види червів та 12 видів молюсків, 20 видів представників прісноводної фауни великих рік – Дону та Кубані і значної кількості малих – Берда, Кільтичія, Міус, Кальміус, Обитічна. Вони до створення Волгодонського каналу та Цимлянського водосховища в середині 50-х років опріснювали море, підтримуючи його середню солоність близько 8 ‰. Дон приносив до моря 29,5 км3, Кубань - 11 км3 прісної води, а всі інші ріки майже 1,1 км3.
Найбільша частина берегового стоку припадає на весняно-літній сезон. Після будівництва гідровузлів на річках підвищився осінній і зимовий стік. Переважна частина обміну водами Азовського моря відбувається через Керченську протоку з Чорним морем. З Азовського моря щорічно витікає близько 30 км3, а надходить - 20 км3 чорноморської води (крім того, існує пряма залежність між величиною річкового стоку і водообміном через Керченську протоку).
Інтенсивне прогрівання в теплу пору року зумовлює високу температуру поверхневих вод Азовського моря (влітку - 24-25°С, максимальні величини - 32-32,5°С), що обумовлює майже щорічні задухи. Замерзання моря починається, як правило, з Таганрозької затоки в кінці листопада. У лютому лід досягає максимальної потужності (20-60 см, у суворі зими 80-90 см). За середніми багаторічними даними лід займає 29 % загальної площі моря. Очищення моря від льоду відбувається в березні-квітні.
Відбулася зміна солоності води Азовського моря: у 1923-1951 pp. вона становила 10,9 ‰, за 1952 - 1970 pp. – збільшилась до 11,8 ‰ і з 80-х років дотепер становить 13,8 ‰.
У відкритій частині моря рН на поверхні змінюється в межах 8,22-8,48, до осені відбувається деяке підвищення рН у відкритому морі внаслідок осіннього розвитку фітопланктону і зменшеного впливу річкового стоку. Азовське море належить до водойм з високою кормовою і промисловою продуктивністю. Це є наслідком того, що в море надходить із стоком річок великий об'єм поживних речовин, а також через велику інтенсивність життєдіяльних процесів у морі До числа таких поживних речовин належать сполуки азоту, фосфору і кремнію.
Характерним для Азовського моря є наявність у ньому великої кількості NH4 в середньому 75-85 мг/м3 (високі концентрації NH4 зумовлюються мілководністю, високою біологічною продуктивністю і періодичними застоями придонної води). Вміст фосфатів та їх сезонні зміни залежать від ряду чинників, найважливішими серед яких є: біогенний стік річок Дону і Кубані, інтенсивність обміну між ґрунтом і водною масою, а також внутрішній кругообіг фосфатів у морі. Середня концентрація РО3 в Азовському морі становить 10,5 мг/м3, у Таганрозькій затоці - 21,7 27 мг/м3, поблизу гирла р. Дон - 30,6 мг/м3, біля гирла р. Кубань - 27 мг/м3.
Збільшенням солоності води та зарегулюванням стоку річок був перерваний транзитний шлях біогенних речовин і порушені умови природного розмноження прохідних і напівпрохідних видів, що вирішальним чином вплинуло на улови основних промислових риб. В якійсь мірі це компенсувалось мережею нерестово-виросних господарств, що випускали до 6 млрд. мальку. Але цього виявилось недостатнім. В результаті майже зникли найбільш важливі промислові види: у 1937 році вилов судака склав 73,8 тис. т (у 2008р. – 0,43, у 2017 – 0,11 т.), осетрових - 7,3 тис. т. (тепер повна заборона на вилов), тарані - 23,5 тис. т (у 2000 році - 2,5 т., у 2017 - взагалі не відзначено), оселедця - 10 тис. т (з 2000 року - відсутність улову!). Зростали улови акліматизанта пиленгаса до 2009 р. (у 1992 р. - 31 т., у 1995 - 700 т., у 1999 - більш 5000 т., в 2009 році – 6658,9 (можливо, завдяки стійкості до хімічних забруднень). Так, у м'ясі піленгаса виявлені фенантрен, диметилбензантрацен, бензопирен - речовини канцерогенної дії. Але пізніше і його улови зменшились (у 2017 р. – тільки 105,553 т.!).
Зараз рибний промисел базується переважно на вилові хамси і тюльки (разом у 2008 р. вони складають 16465,7 т., 2017 р.- 13520,777 т.) і бичків (у 2008 р. – 8686,8 т ., у 2017 р. – 23661,186 т.).
Останніми роками створилась ціла галузь добування біологічних ресурсів – вилов (точніше - вимивання) личинок хірономід (у 2009 р. – 393,7 т., у 2017 р. – 208,162 т.). Звичайно, що це знищує кормові ресурси мальків багатьох видів риб і зменшує рибопродуктивність Азовського моря.
Ще недавно Азовському морю була характерна найвища рибопродуктивність у світі з одиниці площі (так, при площі в 10 разів менше, чим у Каспію, воно давало риби в 5 разів більше, займаючи по запасах осетрових друге місце у світі).
З кінця сімдесятих років і фактично дотепер улови в Азовському морі різко впали до 37,537 тис. т ., а вилов прохідних і напівпрохідних риб не перевищує 0,5-0,7 т. у рік. В останні роки постійними мешканцями залишилися тільки 29 видів риб. В умовах токсикологічного навантаження репродуктивна здатність риби знижується, що є однією з важливих причин зниження чисельності й зменшення загальної біомаси риб Азовського моря й Приазов'я.
За офіційними оцінками українських фахівців Україна щорічно втрачає більш 20 млрд. доларів через знищення основної рибопромислової бази. А це вже проблеми не тільки екологічної, але й економічної безпеки.
Admin
Admin
Admin

Сообщения : 145
Дата регистрации : 2016-05-29

Посмотреть профиль http://miest2016.ukrainianforum.net

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения