Казакова С.М., Кобзіна М.П. СІМЕЙНО-ОРІЄНТОВАНИЙ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД В РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ДИТЯЧИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ

Перейти вниз

Казакова С.М., Кобзіна М.П. СІМЕЙНО-ОРІЄНТОВАНИЙ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД В РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ДИТЯЧИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ Empty Казакова С.М., Кобзіна М.П. СІМЕЙНО-ОРІЄНТОВАНИЙ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД В РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ДИТЯЧИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ

Сообщение автор Admin в Ср Янв 16, 2019 9:35 am

Актуальність та необхідність впровадження сімейно-орієнтованого міждисциплінарного підходу в реабілітації дітей з церебральними паралічами диктуються змінами, що відбуваються в медичній галузі та в суспільстві в цілому. Сьогодні в нейрореабілітації іде поступове зміщення акцентів з медикаментозного шляху допомоги на немедикаментозний, а також на досягнення розвитку, поліпшення та удосконалення конкретних, пріоритетних для дитини та його родини видів активності. Якість життя людей визначається не стільки наявністю порушень, а саме тим, що заважає їм вести повноцінне життя.
Сучасна світова модель реабілітації дітей спирається на Міжнародну класифікацію функціонування дітей та підлітків – МКФ-ДП (ICF-CY). Саме на її основі складається план обстеження пацієнта, визначаються його найважливіші потреби і формується програма допомоги. В роботі розглянуто необхідність впровадження сімейно-орієнтованого функціонального міждисциплінарного підходу та сучасних інструментів для створення реабілітаційних програм втручання для дітей з ДЦП. Сучасне втручання – це процес навчання сім'ї, дитини тому, як оптимально функціонувати в актуальних для нього конкретних умовах і середовищі, а також інтеграції отриманих навичок в життя дитини. І роль фахівця в цьому підході - запропонувати шляхи досягнення оптимального функціонування.
Дослідження тривало протягом шести місяців. В експерименті брали участь 20 сімей, які виховують дітей віком від двох до чотирьох років, хворих на спастичні форми дитячого церебрального паралічу.
Вся вибірка обстежуваних була розбита на контрольну та експериментальну групи. На підготовчому етапі було розроблено карту обстеження міждисциплінарною командою функціональних можливостей та обмежень дитини. Така карта орієнтована на засади МКФ - ДП та відповідає сучасним вимогам обстеження пацієнтів.
Для вирішення теоретичних та практичних завдань було використано наступні методи: аналіз спеціальної літератури, аналіз документальних матеріалів, вивчення та узагальнення вітчизняної і зарубіжної практики; методи збору емпіричної інформації: спостереження, опитування; інструментальні методи; методи математичної обробки результатів експериментального дослідження.
Оцінка ефективності втручання проводилась за допомогою сучасних інструментів: шкала оцінки великих моторних функцій GMFM, шкала постуральної компетенції Норин Хеєр, модифікована шкала спастичності Ешворта. З інструментальних методів оцінки використовувався метод гоніометрії. З огляду на вік обстежуваних дітей, кількість оціночних інструментів, зокрема інструментальних, обмежена.
Результати аналізу показали, що у дітей з експериментальної групи на кінець терміну дослідження позитивні зміни в освоєнні моторних навичок відбулися у 90 % на відміну від контрольної групи, де зміни відбулися у 60 %. Основні зміни в експериментальній групі сталися в динамічних навиках, таких, як зміна положень тіла, ротація тулуба, пересування та ходьба. В контрольній групі діти освоїли більш статичні навики, що дає менше можливостей для власної активності. Гоніометрія показала, що в контрольній групі після курсу реабілітації у всіх дітей збільшився обсяг пасивних рухів і тільки у 60 % дітей збільшився обсяг активних рухів. В експериментальній групі підвищення обсягу пасивних рухів відзначено у 80 % дітей, активних 90 %. В експериментальній групі позитивні зміни в колінному суглобі настали у 70 % дітей в порівнянні з 50 % дітей з контрольної групи, та тільки в експериментальній групі в двох дітей збільшилось розгинання в кульшових суглобах. Тобто можемо зробити висновок, що зміни в динамічних навичках дітей з експериментальної групи спричинили також збільшення розгинання в їх найбільших суглобах нижніх кінцівок.
Проведене дослідження та порівняльний аналіз дозволяють зробити висновки про те, що освоєння рухових навичок і їх інтеграція в життя дітей та родин було більш успішне в експериментальній групі. Діти з експериментальної групи були більш мотивовані до занять, а батьки брали активну участь в реабілітації у реабілітаційному центрі та вдома. Шляхом дослідження підтверджено ефективність функціональної фізичної реабілітації, яка направлена на розвиток, поліпшення та удосконалення конкретних, пріоритетних для дитини та її родини видів активності в порівнянні з традиційним підходом в реабілітації, коли фокус втручання направлений тільки на порушення конкретної функції організму дитини.
Admin
Admin
Admin

Сообщения : 145
Дата регистрации : 2016-05-29

Посмотреть профиль http://miest2016.ukrainianforum.net

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения