Прохорова Л.А. ЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ

Перейти вниз

Прохорова Л.А. ЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ Empty Прохорова Л.А. ЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ

Сообщение автор Admin в Ср Янв 16, 2019 9:03 am

Серед глобальних проблем сучасності на передній план виступає екологічна проблема. Погіршення навколишнього середовища гостро ставить питання про необхідність оптимізації взаємодії суспільства з природою. Отже, екологічна проблема має три складові ‒ охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, створення гармонічних відносин між суспільством і природою.
У зв’язку з цим великого значення набуває проблема формування екологічної свідомості, суть якої полягає у розвитку цілісного погляду на природу і глибинної єдності з нею людини. Сама природа розуміється не тільки як зовнішнє по відношенню до людини середовище ‒ вона включає в себе людину. Ставлення до природи тісно пов’язане з сімейними, громадськими, виробничими, міжособистісними відносинами людини, охоплює всі сфери свідомості: наукову, політичну, ідеологічну, художню, моральну, естетичну, правову [1].
В останні роки в екологічній свідомості виразніше проявляється моральний аспект. Моральне ставлення до природи означає здатність бачити за природою іншу людину з її інтересами і потребами. Моральне ставлення до природи ‒ ціннісне ставлення. Цінність ‒ це значення предметів і явищ для задоволення потреб людини. Отож, цінність має соціальний характер. Природа сама по собі, без людини не має цінності. Моральне ставлення до природи відображає її цінність для суспільства з точки зору моралі. В цьому випадку ставлення до природи може бути розглянуто через етичні категорії ‒ добра і зла, обов’язку, відповідальності, совісті, честі і достоїнства, сенсу життя і щастя.
Так, гуманне ставлення до природи сприймається як добро, а хижацьке ставлення до неї ‒ як зло. Особливу актуальність сьогодні має категорія відповідальності. Відповідальне ставлення до природи вимагає урахування наслідків втручання людини в природу. В зміст категорії обов’язку включаються і обов’язки людини перед природою. Совість повинна контролювати і оцінювати вчинки людини по відношенню до природи. Своєчасно звучать сьогодні слова Альберта Швейцера про спокійну совість як винахід диявола. Вони сприймаються як життєвий орієнтир для кожної мислячої людини, заклопотаної долями людства. Справою честі кожної людини є турбота про збереження природи. Достоїнство людини полягає в тому, щоб не чинити аморальних вчинків по відношенню до природи. Категорії сенсу життя і щастя втрачають всякий сенс, якщо не буде вирішена екологічна проблема [2].
Розширюється сфера моральної свідомості як на раціональному (норми, принципи, ідеали, оцінки), так і на чуттєво-емоційному рівнях. Так, нормою поведінки кожної людини сьогодні повинно бути правило «Не нашкодь природі», гуманізм як моральний принцип повинен включати в себе гуманне бережливе ставлення до природи і, перш за все, до живої природи. Ідеал як зразок морально досконалого суспільства не можна уявити без гармонічних відносин людини з природою, сфера моральної оцінки сьогодні розповсюджується і на природу.
Існує тісний взаємозв’язок між багатством природних зв’язків і багатством духовно-емоційного світу людини. Зубожіння природи може привести до зубожіння духовного світу людини.
Екологізація буденної свідомості ‒ веління часу. Процеси урбанізації призвели до ізоляції багатьох людей від природи. А це потягло за собою посилення раціоналізму, звуження чуттєво-емоційно світу. В цих умовах зрозуміла потреба людей спілкуватися з природою. Але часто ця потреба задовольняється за рахунок руйнування природи. Тому великого значення набуває виховання у жителів міст морального ставлення до природи.
В зв’язку з сучасною екологічною ситуацією особливого значення набуває етичне вчення великого гуманіста А. Швейцера. Істинна філософія, за А. Швейцером, повинна виходити з безпосереднього факту свідомості: «Я є життя, яке хоче жити, я є життя серед життя, яке хоче жити». Звідси основним принципом моралі є благоговіння перед життям. Цей принцип розповсюджується на будь-яке життя. Принцип благоговіння перед життям сприймається сьогодні як орієнтир дійсності, який розкриває уявлення про обов’язок людини перед природою. Цей обов’язок полягає в тому, щоб не знищувати живе заради забави, не бути безтямно жорстоким по відношенню до будь-якого життя. Етика А. Швейцера не кличе до пасивності. Він прекрасно розумів, що будь-яка діяльність пов’язана з втручанням в природу [2].
Метою екологічного виховання повинне бути розуміння єдності людини і природи, відповідальності за її стан. Метою морального виховання є формування моральної особи. Сьогодні екологічне виховання повинне мати чітке моральне спрямування, а моральне ‒ екологічне. Тільки моральна людина, озброєна екологічними знаннями, здатна сьогодні попереджувати та вирішувати екологічні проблеми. Тільки за цих умов суспільство може досягти оптимізації взаємозв’язку з природним середовищем. Інакше людству погрожує неминуча катастрофа. В зв’язку з цим у суспільній свідомості повинна статися переорієнтація. Суспільство повинне розглядати природу як джерело духовного багатства, без якого неможливе життя людства.
Список використаних джерел
1. Прохорова Л. А., Зав’ялова Т. В., Непша О. В. Екологічна освіта та виховання молоді як основа екологічної культури суспільства. Дискурс в умовах мінливості соціокультурного простору : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Мелітополь : МДПУ імені Богдана Хмельницького. С.143-146.
2. Швейцер А. Благоговение перед жизнью: пер. с нем. / Сост. и посл. А. А. Гусейнова; общ. ред. A. A. Гусейнова и М. Г. Селезнева. Москва: Прогресс, 1992. 576 с.
Admin
Admin
Admin

Сообщения : 145
Дата регистрации : 2016-05-29

Посмотреть профиль http://miest2016.ukrainianforum.net

Вернуться к началу Перейти вниз

Прохорова Л.А. ЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ Empty Прохорова Л.А. ЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ

Сообщение автор Юлія Сребранець в Ср Янв 23, 2019 4:16 pm

Ефект виховання екологічної культури багато в чому обумовлений тим, наскільки екологічні цінності сприймаються саме підростаючим поколінням як життєво необхідні. Той або інший рівень екологічної культури – результат виховання. Без змін у культурі природокористування не можна розраховувати на позитивні зміни в екологічному стані.

Юлія Сребранець

Сообщения : 4
Дата регистрации : 2019-01-21

Посмотреть профиль

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения