Устинов І.М. ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ СТВОРЕННЯ БЕРЕГОУКРІПЛЮВАЛЬНИХ СПОРУД НА КАХОВСЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ

Перейти вниз

Устинов І.М. ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ СТВОРЕННЯ БЕРЕГОУКРІПЛЮВАЛЬНИХ СПОРУД НА КАХОВСЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ Empty Устинов І.М. ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ СТВОРЕННЯ БЕРЕГОУКРІПЛЮВАЛЬНИХ СПОРУД НА КАХОВСЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ

Сообщение автор Admin в Пт Янв 18, 2019 10:40 am

На початку експлуатації Каховського водосховища, внаслідок інтенсивного процесу берегообвалення, біля багатьох незахищених берегів утворились широкі пологі відмілини, що призвело до зменшення інтенсивності їх переробки. У зв’язку з цим місцевими організаціями, управлінням служби експлуатації захисних споруд на Каховському водосховищі на окремих його ділянках було виконано у дослідному порядку берегоукріплювальні заходи.
Дослідні біологічні методи захисту берегів, так звані «хвилеломні» насадження, які здійснено у 1957-1958 рр. УкрНДІЛісгосп та Агроліс під керівництвом Ю.П. Бяловича, виявились неефективними. Це сталося в перші та наступні роки експлуатації водосховища тому, що вплив хвиль у прибережній зоні не давав можливості закріпитися молодим насадженням. Наявні старі лісонасадження під час розмивання берегу обвалювалися i кореневою системою вивертали великі маси ґрунту, спричиняючи подальшу переробку берегу.
У 1963-1964 рр. було виконано захист кам’яним накидом центральної частини смт Нововоронцовка довжиною 0,75 км (від порту вниз за течією) об’ємом 2-3 м3 каменя на 1 п.м берегу, у районі порту – до 8 м3. До липня 1966 р. більша частина накиду була розмита або просіла. Захист зберігся тільки на 300-метровій ділянці, де накид було посилено.
У центральній частині смт Велика Лепетиха було виконано захист підпорною кам’яною стіною, що декілька разів руйнувалася хвилями та яку відновлювали. Локальний захист з використанням такого ж типу берегоукріплення сільських насосних станцій у більшості випадків виявився неефективним: зруйновано захисну стінку зрошувальної насосної станції та бетонний укіс насосної станції водопостачання у с. Мала Лепетиха, захист насосної станції с. Ушкалка, а біля насосної станції поблизу с. Качкарівка берег розмивався в обхід захисної стінки тощо.
З 1965 р. управлінням служби експлуатації захисних споруд на Каховському водосховищі практикувався дослідний захист бepeгів накидом каменю біля підошви берегового уступу в об’ємі 3-12 м3 каменю на 1 п.м берега. Захист було виконано на ділянках: с. Грушівка, с. Покровське, м. Нікополь, смт Червоногригорiвка, м. Кам’янка-Дніпровська, с. Олексіївка.
У 1965-1966 рр. у с. Грушівка із застосуванням кам’яного накиду було захищено ділянку кладовища біля нижнього примикання Грушівської дамби довжиною 0,4 км. Вже до осені 1966 р. захист був майже зруйнований вітровими хвилями та після цього декілька разів досипався. До кінця 1970 р., коли об’єм кам’яного накиду досягнув 10 м3 на 1 п.м берега, стан кріплення став задовільним.
У м. Нікополь у 1965-1966 рр. було захищено ділянку міської насосної станції (від верхнього примикання дамби) довжиною 0,1 км. На початку 1967 р. на цій ділянці виконано повторний накид каменю. У 1967-1970 рр. було виконано захист до кінця вул. Несторова (Нова Павлівка). Загальна довжина захисту берегу близько 5 км. У цей час на окремих ділянках камінь помітно занурився у ґрунт відмілини, внаслідок цього відбулася переробка берегу, поява осипів та зсувів за кам’яним накидом.
У травні 1966 р. під час сильного шторму з-під бетонного укосу кріплення насосної станції у с. Благовіщенка був вимитий зворотній фільтр, внаслідок чого бетонні плити дуже просіли. Після цього деформовану ділянку кріплення довжиною 122 м та ділянку природного берегу (район житлового селища служби експлуатації захисних споруд) довжиною 300 м було укріплено кам’яним накидом у об’ємі 2355 м3 (на загальну довжину).
У 1967-1968 рр. у м. Кам’янка-Дніпровська здійснено захист кам’яним накидом території Заготзерна до рибколгоспу довжиною 0,4 км у об’ємі 3-4 м3 каменю на 1 п.м берега. Кріплення на той час було у задовільному стані.
У 1967-1969 рр. було виконано захист берегу у межах смт Червоногригорiвка загальною довжиною близько 4,0 км у об’ємі 3-5 м3 на 1 п.м берега. На інших ділянках берегу накид каменю здійснено не біля підошви, а біля бровки уступу з розрахунку на те, що у разі берегоруйнування камінь буде переміщатися у приурiзову частину, створюючи тим самим захист берегу. Проте такий спосіб берегоукріплення виявився неефективним i тому наприкінці 1970 р. цей кам’яний накид було зруйновано та відбулася переробка берегу за накидом.
У с. Покровське наприкінці 1970 р. було захищено ділянку старого кладовища довжиною 0,1 км в об’ємі до 3 м3 на 1 п.м берега. У II кварталі 1970 р. у районі нижнього примикання Кам’янської дамби та рибколгоспу накид був зруйнований, i берег спрацювався на 0,3 м. Після цього накид було посилено. У грудні 1970 р. – жовтні 1971 р. виконано роботи із захисту ділянки берегу у с. Олексіївка (від нижнього примикання дамби).
Берегоукріплювальні споруди будувалися й надалі до 2009 р. на окремих ділянках. За даними, наданими Нікопольським РУВР, різного типу берегоукріплювальних споруд на Каховському водосховищі за період з 1955 по 2009 рр. побудовано на: 48 ділянках у Херсонської області довжиною 24,2 км; 54 ділянках у Дніпропетровської області довжиною 82,682 км; 43 ділянках у Запорізькій області довжиною 96,79 км. Загальна довжина 145 берегоукріплювальних споруд на Каховському водосховищі становить 203,672 км.
Таким чином, під час розроблення конструкцій берегозахисних споруд потрібно вести облік інтенсивності та характеру динамічних навантажень та впливів. У озерній частині водосховища це, в основному, вплив хвильових навантажень та вздовжберегове переміщення наносів, а у нижньому б’єфі водосховища – розвиток та тип руслових процесів. Залежно від мiсцерозташування берегозахисних споруд враховуються необхідні умови благоустрою.
Admin
Admin
Admin

Сообщения : 145
Дата регистрации : 2016-05-29

Посмотреть профиль http://miest2016.ukrainianforum.net

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения