Маленко В.В. СУЧАСНИЙ СТАН ЛІСОСМУГ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА «АСКАНІЯ-НОВА»

Перейти вниз

Маленко В.В. СУЧАСНИЙ СТАН ЛІСОСМУГ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА «АСКАНІЯ-НОВА» Empty Маленко В.В. СУЧАСНИЙ СТАН ЛІСОСМУГ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА «АСКАНІЯ-НОВА»

Сообщение автор Admin в Пт Янв 18, 2019 10:37 am

Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. повторно активізувалося вивчення стану лісосмуг на території всієї Степової зони, де не виключенням було дослідження лісосмуг Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Безпосередньо на території заповідника подібні дослідження почали проводитися лише з 2008 р. Лісосмуги, що перейшли у «спадщину» до заповідника висаджувались та контролювались дослідним господарством «Асканія-Нова», якому підпорядковувалося чотири відділення та дослідне господарство «Маркеєво» Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова». В цей час вони не являли цілісної системи лісомеліоративних насаджень.
За результатами останньої інвентаризації лісових смуг Біосферного заповідника «Асканія-Нова» було встановлено, що на території заповідника розташована 141 лісосмуга сумарною протяжністю 255,4 км та загальною площею 234,32 га (0,704% від площі заповідника). З них до складу буферної зони заповідника відносяться 61,73 га (0,895% буферної зони), зони антропогенних ландшафтів – 172,59 га (1,124% зони антропогенних ландшафтів). Безпосередньо на території заповідного природного ядра заповідника, за сучасних умов, лісосмуги відсутні. За аналізом, структура лісосмуг в розрізі відділень дослідних господарств Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства виглядає так: «Комиш» – 30,4; «Молочне» – 66,8; «Іллінка» – 62,4; «Питомник» – 22,8; «Маркеєво» – 52,0 га. Найстарішими польовими деревостанами є лісосмуги (окрім висаджених експериментально), що прилягають безпосередньо до заповідного степу (майже 28,5 га) та такі, що оконтурюють заповідник (53,6 га) (Листопадський М.А., 2015).
Площа існуючих лісосмуг коливається від 0,25 (південна частина лісосмуги «Бакир») до 10,5 га (лісосмуга № 86, східна межа заповідника). Найбільша за площею лісосмуга також є і найдовшою у заповіднику. Найвужчими є однорядні лісосмуги, ширина яких може сягати до 3 м. Максимально широкі польові лісонасадження утворюються за рахунок розростання дерев вторинної та третинної генерацій. Такі насадження мають ширину до 40 м (лісосмуга № 44). Найбільш високою є лісосмуга, розташована на східному схилі Великого Чапельського поду вздовж однієї з найбільш крупних його балок-притоків Великого Чапельського поду. Разом з цим, узліссям цієї лісової смуги проходить арик, що діяв наприкінці ХХ ст. Таким чином, на цій території були сформовані досить сприятливі лісорослинні умови для зазначеного гледичієвого насадження (лісосмуга № 128). 80,4 га лісосмуг зони антропогенних ландшафтів отримують додаткове зволоження завдяки дії зрошувальних машин «Фрегат». Серед насаджень, що збереглись до цього часу, існує значна часова дискретність. В цілому висадка основної частини лісосмуг була проведена впродовж дванадцяти років (Листопадський М.А., 2015).
Перші польові деревостани, що створювались у 1946 р. навколо першого дослідного поля, збереглись лише з північної та західної частини від нього. Найбільша кількість лісосмуг, що збереглись до цього часу, були висаджені у 1951 р., були частиною етапу по створенню перших дубових лісосмуг на богарі, та у 1975 р. – часі створення Каховської зрошувальної системи, після чого створення нових лісосмуг носило епізодичний характер. Із тих, що збереглись на території заповідника, останні насадження створено у 1997 р.
Кількість рядів у лісосмугах коливається від 1 до 20. Найбільш представленими за площею є трирядні насадження (81 га), більшість з яких була створена в межах проекту розбудови Каховської зрошувальної системи (1967-1979 рр.). Досить поширеними є однорядні та дворядні лісосмуги – 42 та 41 га, відповідно. Значна представленість дворядних лісосмуг обумовлена несанкціонованими рубками центральної породи (переважно Quercus robur L.), що висаджувалась як центральний ряд. Периферійні ряди лісосмуг, що представлені більш стійкими породами (Gleditsia triacanthos L., Robinia pseudoacacia L.), залишились менш понівеченими людиною. Насадження, кількістю рядів значно поступаються за своєю площею. Серед них більшу частку складають насадження з п’яти рядів, висаджені у середині ХХ ст. У достатній кількості є лісосмуги з десяти рядів, приурочені до периферії земель дослідних господарств і висаджені у 1950-1960 рр. Лісосмуги, представлені 6, 7 та 11-20–рядними лісосмугами, є залишковими насадженнями, що збереглись переважно з середини ХХ ст. – часу первинних закладок лісосмуг на території заповідника, чим пояснюється їх незначна площа при значному різноманітті конструкції насаджень. Типологічні характеристики лісосмуг заповідника ілюструють біоценотичну структуру насаджень разом із їх екологічними «стосунками» з оточуючими природними та антропогенними екосистемами.
Таким чином, Біосферний заповідник «Асканія-Нова» є одним з перших осередків у Дніпровсько-Молочанському межиріччі, де було започатковано висаджування лісосмуг на наукових засадах. Проте масштабні заходи щодо розбудови мережі лісосмуг, у порівнянні з іншими регіонами, проводились із суттєвим запізненням. Сучасний типологічний стан лісосмуг є динамічним і має нелінійні зв’язки з провідними факторами оточуючого середовища. У зв’язку з цим, в межах заповідника, є бажаним щорічний контроль їх стану та проведення повної інвентаризації один раз на 5-10 років. Доцільним є видалення лісосмуг, що межують із заповідним степом. На території заповідника вкрай потрібним є проведення комплексних заходів щодо екологічної реабілітації лісосмуг. Дані заходи необхідно провести завдяки збільшенню екологічної ємності останніх, а не за рахунок збільшення їх площ у заповіднику.
Admin
Admin
Admin

Сообщения : 145
Дата регистрации : 2016-05-29

Посмотреть профиль http://miest2016.ukrainianforum.net

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения