Павленко С.С., Беркут О.О. ОХОРОННІ ДОКУМЕНТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ТВАРИН

Перейти вниз

Павленко С.С., Беркут О.О. ОХОРОННІ ДОКУМЕНТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ТВАРИН Empty Павленко С.С., Беркут О.О. ОХОРОННІ ДОКУМЕНТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ТВАРИН

Сообщение автор Admin в Чт Янв 17, 2019 12:22 pm

Прагнення України до євроінтеграції та міжнародного співробітництва зумовило підписання низки міжнародних конвенцій та угод з охорони біологічного різноманіття: Бернської, Бонської, Вашингтонської, Рамсарської, Бухарестської та Конвенції про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро). У випадку з червоними переліками різних рівнів, як правило, застосовують охоронні категорії, які відповідають рівню загрози існуванню виду та перспективам зміни ситуації у майбутньому. Додатки до певних конвенцій включають переліки видів, які підпадають під охорону відповідних статей конвенцій.
Червоні списки усіх рівнів, від міжнародних до регіональних, а також природоохоронні угоди, ратифіковані Україною, є головним інструментом охорони природи «на місцях». Проте для їх успішного застосування необхідно знати, в чому полягає їх зміст, знати категорії, які надаються видам, положення, які регламентують їх охорону, та, врешті, юридичне забезпечення цих документів в Україні. Основним завданням роботи було охарактеризувати нормативно-правові акти з охорони тварин.
Червона книга України (ЧКУ) є основним, юридично закріпленим інструментом охорони природи України. Для занесення (або виключення) видів необхідні дані щодо їх ареалів, чисельності та її динаміки, відомості про зміни умов існування, що підтверджують необхідність впровадження або зняття охорони. Перше видання Червоної книги України містило перелік з 85 видів та підвидів тварин: 29 ссавців, 28 птахів, 6 плазунів, 4 земноводних та 18 комах. У другому виданні наведено нариси щодо 382 видів тварин. Третє видання 2009 року містить інформацію про 542 види: 297 – безхребетних, 71 – круглоротих та риб, 8 – земноводних, 11 – плазунів, 87 – птахів, 68 – ссавців. На сьогодні готується четверте видання ЧКУ, де перелік видів буде уточнений відповідно до їх сучасного стану та сучасних наукових досліджень.
Категорії, які використані у третьому виданні Червоної книги України 2009 р., базуються на Законі про Червону книгу. З третього видання ЧКУ вилучено категорію «відновлені види», додано – «зниклі в природі», попередня категорія «невизначені» перейменована в «неоцінені». Ймовірно у наступному виданні теж будуть уточнені охоронні категорії. Зміст закону про ЧКУ є підставою для офіційного звернення в державні органи з метою реалізації схеми дій, що дозволяє забезпечити довгострокову охорону червонокнижних об’єктів, що перебувають (зростають) у певній місцевості.
З метою посилення охорони природних рослинних та тваринних ресурсів, обласні ради України мають право затверджувати власні, регіональні, переліки видів тварин і рослин, які підлягають особливій охороні в межах області. Регіональні червоні списки дозволяють охороняти в цілому благополучні види на неблагополучних ділянках їх ареалів з урахуванням особливостей місцевих популяцій, їх значення для підтримання локального біологічного різноманіття; забезпечувати охорону мігруючих видів, не занесених до Червоної книги України тощо. На сьогодні регіональні червоні списки тварин затверджені для 18-ти областей України. Основна проблема червоних списків тварин для регіонів є відсутність уніфікованих правил оформлення, зокрема, єдиних правових, організаційних, методологічних підходів, критеріїв, правил на базі єдиних нормативно-правових актів. Крім того, не менш важливим є вирішення питання притягнення до юридичної відповідальності відповідно до регіональних списків.
До міжнародних червоних списків відносяться: Червоний список міжнародного союзу охорони природи (МСОП); Європейський Червоний список (ЄЧС); Червона книга Чорного моря. На сьогодні для оцінки статусу виду МСОП використовує дев’ять чітко визначених категорій: зниклий; зниклий у дикому стані; такий, що перебуває у критичному стані; такий, що перебуває у небезпечному стані; вразливий; близький до стану загрози зникнення; неоцінений. Наразі загальний перелік оцінених видів МСОП включає майже 45 тисяч, 38 % з них визначено як такі, що перебувають під загрозою (www.iucnredlist.org). Перший Європейський Червоний список вийшов у 1991 р. При укладанні ЄЧС використано той самий підхід, що й при укладанні загальносвітових списків МСОП: до нього внесено всі види, включаючи види «відносно благополучні», «неоцінені». Створення Червоної книги Чорного моря (Black Sea Red Data Book, BSRDB) ініційовано групою експертів природоохоронної Програми по Чорному морю. Вона є результатом співробітництва вчених з усіх чорноморських країн – Болгарії, Грузії, Росії, Румунії, Туреччини та України. Книга є зведенням щодо 254 рідкісних і зникаючих видів рослинних і тваринних організмів Чорноморського регіону, стану та ступеня вивченості їх популяцій, загроз виживанню та заходів, необхідних для їх збереження.
На сьогодні в нашій країні Червона книга Чорного моря не має юридичного статусу, але на неї можна посилатися, особливо у зв’язку з підписанням Україною Конвенції про захист Чорного моря від забруднення та прийняттям Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів», що стало певним кроком до збереження екосистем Чорноморського регіону.
Конвенцію про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, або Бернську конвенцію підписано у 1979 р. Конвенція включає чотири додатки. Склад видів, занесених до додатків Бернської конвенції, набагато ширший, ніж список ЧКУ. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (відома як Боннська конвенція) є міжнародною конвенцією. Об’єднує 112 сторін, представлених країнами Африки, Центральної та Південної Америки, Азії, Європи та Океанії. Конвенція включає Додатки I та II, що містять переліки видів, на які поширюються відповідні вимоги цієї конвенції. З метою боротьби з браконьєрством та торгівлею найуразливішими біологічними об’єктами у 1973 р. у Вашингтоні було засновано Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES), яка відома також як Вашингтонська конвенція. CITES містить три додатки. Кожна сторона-учасниця може вносити перелік видів, заборонених для ввозу/вивозу на/з її території. Для України поки що такого переліку немає. Згідно положень цієї конвенції, торгувати видами, занесеними до Додатків I та II, або утримувати їх в неволі за відсутності дозволу адміністративного органу CITES – незаконно. Конвенція про водно-болотні угіддя (ВБУ) також відома як Рамсарська конвенція є міжнародним договором, яким визначено рамки національних заходів і міжнародного співробітництва для збереження та збалансованого використання усіх ВБУ та їх ресурсів. Кожна сторона-учасниця цієї конвенції визначає відповідні ключові ВБУ на своїй території. Перелік ВБУ в Україні включає 35 одиниць загальною площею 676 251 га. Більшість з них сконцентровані у Причорномор'ї та Приазов’ї. Ще 13 об’єктів визначені як перспективні для внесення до Рамсарського переліку. Конвенція про біологічне різноманіття була відкрита для підписання у Ріо-де-Жанейро у червні 1992 р. Наразі її учасниками є 190 сторін. Серед цілей цієї конвенції зазначені «збереження біологічного різноманіття» та «стале використання його компонентів». Директиви ЄС – не є угодами у прямому розумінні. Проте кожна директива затверджується Європарламентом і є документом, впровадження якого є обов’язком кожної країни ЄС. Існує дві основні природоохоронні директиви Європейського Союзу. Директива щодо збереження природних середовищ існування та дикої фауни і флори, Директива щодо збереження видів диких птахів. IBA-програма – одна з найпріоритетніших програм BirdLife International з ідентифікації та моніторингу територій, які мають велике значення для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів, сприяння їх інтеграції в національні природно-заповідні об’єкти. Скорочення IBA розшифровується як «important bird area» – «важлива пташина територія». Наразі до міжнародного переліку IBA-територій включено 141 об’єкт на території України.
В результаті аналізу нормативно-правових актів з охорони тварин встановлено, що окрім національних червоних списків, до яких входить Червона книга та регіональні червоні списки, Україна взяла на себе зобов’язання і приєдналася до міжнародних червоних списків, ратифікувала низку договорів та програм.
Міжнародні зобов’язання мають пріоритет перед задекларованими національним законодавством. На жаль, слід визнати, що зараз державний контроль за виконанням вимог міжнародних угод зі збереження біологічного різноманіття практично відсутній.
Admin
Admin
Admin

Сообщения : 145
Дата регистрации : 2016-05-29

Посмотреть профиль http://miest2016.ukrainianforum.net

Вернуться к началу Перейти вниз

Павленко С.С., Беркут О.О. ОХОРОННІ ДОКУМЕНТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ТВАРИН Empty Re: Павленко С.С., Беркут О.О. ОХОРОННІ ДОКУМЕНТИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ТВАРИН

Сообщение автор Татаринова Світлана в Вт Янв 22, 2019 3:51 pm

Актуальна публікація в якій підіймається низка гострих для України питань.

Татаринова Світлана

Сообщения : 7
Дата регистрации : 2018-01-24

Посмотреть профиль

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения